Головна » 2020

Про причини, чому людство так довго прямувало з індустріальної ери в еру інформаційну, раджу ознайомитися з моєю працею [2], а про загальний сценарій розвитку ринка дистанційного навчання – з працями [1; 6; 11]. Однак пандемія коронавірусу COVID-19 потужно змінила ринок дистанційної освіти, суттєво прискоривши його розвиток, процес його комерціалізації і перетворившись на каталізатор інтеграції індустріального суспільства в інформаційну еру на глобальному рівні. Пандемія відкрила і продемонструвала людству принципово нові можливості, від яких надалі буде дуже складно відмовитися. Зокрема, це стосується нового досвіду працювати з дому, повний перехід на електронний документообіг, віртуальні зустрічі, реалізація проектів на відстані, що у тому числі суттєво розширило кордони такої праці. Наприклад, 37% хотіли б продовжувати працювати з дому і після карантину, при цьому кількість запитів «віддалена робота» зросла на 83% [3], а Twitter дозволив своїм працівникам працювати з дому тепер назавжди [4]. Як бачимо, #STAYHOME перетворився на глобальний дослідницький експеримент для кожної сфери нашого життя, що дасть змогу виявити, наскільки вона є витривалою для нової реальності і наскільки довго вона може залишатися у зміненому чи адаптованому стані і надалі. Людство прискорено переживає свою чергову закономірну історичну трансформацію, пов’язану з переходом до інформаційного суспільства (докладніше див. [5]). Досить тривалий час перебування в умовах карантину прискорено змінює і саму людину та її прийняття світу. Дехто не витримує, дехто повністю видозмінює свій образ життя. І у майбутньому ми ще довго будемо вивчати, як наш світ, поставлений карантином на тривалу паузу, насправді змінився. Однак зараз розглянемо зміни у сфері дистанційної освіти. Також зазначу, що надалі мова піде про дистанційне навчання на основі платформи Moodle, перспективність і ефективність застосування якої мною вже було обґрунтовано трохи раніше у праці [6].

Отже, потенційна цільова аудиторія, що має бути задіяна у процес дистанційного навчання (як викладачі, так і студенти), під час карантину вимушено і масово спробувала практично використовувати цей спосіб навчання. Одна частина з них, що під час карантину отримала якійсь негативний досвід чи взагалі не мала змоги апробувати дистанційну форму, розчарувалася у дистанційній формі. Адже, з психологічної точки зору, людина завжди прагне захищати те, що вона робила, особливо, якщо це було пов’язано з винагородою у вигляді заробітної плати [7]. Як заміна ручної праці механізованими ткацькими станками супроводжувалася явищем саботажу робітників через занепокоєння людей за свої робочі місця, так і зараз впровадження дистанційної освіти буде супроводжуватися прагненням більшості академічної спільноти повернутися до традиційного способу викладання. Але таке історичне протистояння людини і машини вже неминуче, і воно має винайти і узгодити для наступних етапів розвитку інформаційного суспільства вдалий спосіб їх пропорційного поєднання. Також слід усвідомлювати, що повного повернення до попереднього стану реальності, яка ще існувала до кінця 2019 року, вже не передбачається. Це будуть стрибкоподібні кроки, пов’язані з впливом різних факторів зовнішнього середовища (наступні сезонні фази карантину), які кожного разу будуть все більше віддаляти глобальний світ від традиційної форми освіти.

Однак інша частина суб’єктів ринка дистанційного навчання, навпаки, під час карантину встигла апробувати окремі сильні сторони і переваги дистанційної форми навчання і навіть звикнути до неї. А від того, що вже увійшло у нашу звичку, людині дуже важко буде відмовитися надалі.

Під час карантину було проведене чергове експериментальне дослідження, щодо сприйняття дистанційного навчання учасниками курсів. Особливістю цього дослідження став незвиклий період проведення дослідження.

Перш за все, дистанційне спосіб навчання дає змогу практично відчути відсутність впливу зовнішнього людського фактору з боку викладача на оцінку кінцевого результату навчання студента. Слід нагадати, що результат навчання, якого має досягти студент, – це «знання, уміння, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення… окремих освітніх компонентів» [8]. Виходячи з цього, оцінка, яку отримує студент, повина бути показником проходження студентом певного нормативу. А під «нормативом» розуміється встановлення норм, стандартів, що визначають правила того, що може вважатися «правильним» і «нормальним» в певних умовах [9].

Оцінка цих результатів навчання має бути об’єктивною, але через присутність зовнішнього людського фактору при традиційній формі навчання, оцінювання завжди перетворюється у суб’єктивний показник. Він виражається у тому, що на прикінцевий результат навчання студента буде впливати його попередня активність протягом процесу навчання. З психологічної точки зору, саме це традиційно формує ставлення викладача до студента. Наприклад, якщо студент не встигав здавати завдання вчасно, систематично запізнювався, був відсутній на заняттях чи консультаціях певного викладача, студент не встигне вийти на оцінку автоматом і тому потрапить на іспит, де з високою вірогідністю не зможе отримати найвищій бал. Навіть якщо студент відповість на усі питання іспиту, викладач завжди зможе задати додаткові питання, на які студент не зможе відповісти так, як викладач вважатиме правильним.

Думка про те, якщо студент складає залік чи іспит під час додаткової сесії, це заздалегідь може свідчити про його низьку оцінку, є стереотипною. Хоча часто така точка зору корелює з дійсністю. Але ситуації можуть бути дуже різними. У наш гіпердинамічний час кожна наша дія є альтернативою цілого спектру інших справ, які ми мусили б так само зробити саме у конкретний період, але не робимо їх через уже відданий пріоритет першій справі. Останні роки через входження людства у режими з загостреннями [10], при яких усі процеси, що нас оточують, прискорюються за законом експоненти, таких альтернативних і рівнозначних за пріоритетністю справ стає все більше. Психологічне навантаження постійно зростає, і хтось не витримує цього, а хтось припиняє взагалі щось робити, хоча при цьому залишаючись у процесі постійного вибору між рівнозначними за пріоритетністю справами, впадаючи таким чином у «вічне» коливання. Крім того, можливі також й інші ситуації. Наприклад, студент не з’явився на залік під час основної сесії, хоча був до неї допущений. Можна було б автоматично сприйняти це як неготовність студента до заліку. Однак пізніше з’ясувалося, що він проживає у селі, де через грозу були знеструмлені всі будинки і розмиті шляхи.

Якщо ставитися до оцінювання з точки зору ступеню досягнення студентом результатів навчання, при дистанційній формі і машинному способі проведення іспиту чи заліку вплив фактору попередньої поведінки зникає. Тому якщо іспит у студента приймає машина, список питань є однаковим як для тих, хто справно і вчасно виконував усі завдання протягом процесу навчання, так і для усіх інших.

При цьому, автоматизовані складові дистанційних курсів перетворюються на тренажери із можливістю відтермінованого і багаторазового їх проходження. Наприклад, для засвоєння теоретичного матеріалу традиційну лекцію студент може прослухати один раз у чітко визначений час згідно конкретного розкладу. Відео-лекцію на дистанційному курсі можна прослухати у зручний час, поставити на паузу, прослухати повторно декілька разів. А для перевірки рівня знань, можна пройти тестування. Зазначу, що у дитинстві я так само апробувала прототип сьогоднішнього дистанційного навчання – навчання на дому, що дає змогу практично оцінити результат у динаміці. Мої батьки забрали мене зі школи після першої чверті першого класу. І це відкрило можливість пройти два класи протягом за один рік і раніше закінчити середню школу екстерном. Тому дистанційне навчання, як і тренажерна зала - результат занять визначатиметься прагненням і здібностями учасника досягти певного рівня.

Як бачимо, ринок дистанційного навчання вже зараз надає дуже високий ступінь свободи. І якщо говорити про майбутнє десятиліття дистанційного навчання, то слід зазначити, що ринок повністю увійде у третій етап свого розвитку – процес комерціалізації (згідно моделі триетапної комерціалізації [11]). При чому це стосуватиметься як ринку кінцевих споживачів, так і промислового ринку. Після пандемії підвищення рівня кваліфікації на традиційних тренінгах ставатиме все більш ризикованим, занадто витратним і тривалим явищем порівняно з дистанційною альтернативою. Адже дистанційні курси дають гнучкий і адаптивний розклад занять, відсутність витрат на дорогу, соціалізацію у новій незнайомій групі людей, незалежність від інших зовнішніх факторів (людського фактору в процесі оцінювання, географії, погодних умов і сезонів року, часу доби, т.ін.), відсутність відриву від іншої приоритетної діяльності, гігієнічність, екологічність та економічність. Дистанційне навчання, як зазначалося вище, буде стрибкоподібно формувати звичку користування.

Також слід зазначити, що на сьогоднішньому етапі дистанційні курси поки ще мають консультативну підтримку з боку викладача або автора-розробника дистанційного курсу. Це дуже важливо і цінно на сьогоднішньому етапі розвитку ринка, оскільки при виникненні питань, користувач отримує людську, «живу» консультацію. Присутність людського фактору в такій консультаційній формі суттєво полегшує перехід людей до нової віртуальної реальності інформаційного суспільства. Особливо цінним також стає те, що консультація є індивідуальною. Зараз ця можливість ще поки залишається відкритою, оскільки розробники курсів, прагнучи у майбутньому максимальної автоматизації та масштабування, готові інвестувати у процес глибокого тестування цих курсів. Однак з процесом накопичення критичної маси запитань від користувачів і цей момент буде автоматизований і остаточно позбавлений людського фактору.

Звісно, що жодна технологія не спроможна замінити живе спілкування викладача зі студентами, справжніх емоцій, як платівка чи відео не можуть замінити живий симфонічний оркестр, голос всесвітньовідомого виконавця чи атмосферу оперного театру. Так само жодний надшвидкісний потяг чи літак не зможе порівнятися та передати запах польових квітів, шелест листя та чистоту лісного повітря під час поїздки на візку з кіньми. Але в умовах інформаційного суспільства, де головною економічною цінністю стає час [12], подібні ще поки звиклі події, у майбутньому перетворюються у розкіш, яку не завжди ми зможемо собі дозволити…

Далі представляю короткий нонфікшн-фільм про свій повний перехід на дистанційне викладання під час пандемії. У нього увійшла історична хроніка і частина проведеного віртуального дослідження, що зібрало відео-відгуки безпосередніх учасників моїх дистанційних курсів, що пройшли їх під час карантину. Як бачите, і фільми можна відзняти дистанційно. Запрошую на перегляд цього віртуального нонфікшн-проекту:

Список бібліографічних посилань

1. Юдіна Н. В. Маркетингові наслідки децентралізації дистанційної освіти. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle : зб. матеріалів Другої міжнар. наук.-практ. конф. Moodle Moot Ukraine-2014, 22-23 травня 2014 р. Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ : КНУБА, 2014.
2. Natalija Yudina The Fourth Industrial Revolution and Its Hidden Side. The Fourth Industrial Revolution : Collection of Materials of the Multidisciplinary Scientific and Practical Conference, Kyiv, April 22, 2019 / [compiler L. I. Yudina]. Кyiv, 2019.
3. Більше третини українців хотіли б продовжувати віддалену роботу – опитування. УНІАН 05 червня 2020.
4. Alex Kantrowitz. Twitter Will Allow Employees To Work At Home Forever. BuzzFeed News. May 12, 2020.
5. Юдіна Н.В. Історичні аспекти формування постінформаційного маркетингу. Економічний Вісник НТУУ «КПІ». №16(2019).
6. Юдіна Н. Ринок дистанційного навчання під час пандемії COVID-19. Moodle Moot Ukraine-2020: Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle. Восьма міжнародна науково-практична конференція. 22 травня 2020 р. Київ, Київський національний університет будівництва і архітектури. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.
7. Чалдини Р. Психология влияния. 4-е международное издание. СПб. : Питер, 2006. 288 с.
8. Наказ Міністерства освіти і науки України від «01» червня 2017 № 600 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від «21» грудня 2017 № 1648) Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти. С. 32.
9. Норматив. Вікісловник.
10. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. - СПб., 2002. - с. 38 – 39.
11. Yudina N.V. The Three-Step Model of Distance Learning Courses Commercialisation in Emerging Countries. Economic Bulletin of National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". Journal of Management and Marketing Faculty of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”. 2018. №15(2018).
12. Nataliya Yudina. Time as Economic Value of Information Society. Scientific Challenges : Collection of Materials of the Multidisciplinary Scientific and Practical Conference on the occasion of World Science Day for Peace and Development, Kyiv, November 29, 2019. / [compiler L. I. Yudina]. Кyiv, 2019.